Проєкт постанови про скасування 8 березня та запровадження Дня української жінки 25 лютого зареєстрували у ВРУ

У Верховній Раді України триває активна дискусія щодо перегляду державного календаря свят, зокрема стосовно Міжнародного жіночого дня 8 березня. 2 березня 2026 року був зареєстрований проєкт постанови №15052, який пропонує замінити цю дату на День української жінки, що відзначатиметься 25 лютого – у день народження видатної Лесі Українки.

Ініціаторами законопроєкту виступили народні депутати Оксана Савчук, представниця Івано-Франківщини, та Ростислав Тістик. Метою цієї ініціативи, згідно з пояснювальною запискою, є формування власної української традиції вшанування жінок, позбавлення від впливу колоніального минулого у культурному просторі та посилення історичної пам’яті та українських культурних символів.

Автори постанови наголошують на необхідності вилучення з календаря дат, нав’язаних радянською традицією, та запровадження автентичного українського свята. Вони також зазначають, що дата 25 лютого вже активно використовується українськими спільнотами як символічна, як в Україні, так і за кордоном.

Станом на 3 березня проєкт постанови передано на розгляд профільного комітету Верховної Ради, де й триватиме подальша оцінка його доцільності та можливих наслідків.

8 березня: Свято чи день боротьби? Погляди експертів

Дискусія навколо 8 березня виходить далеко за межі парламентських стін. Громадськість та експерти активно обговорюють справжнє значення цієї дати та можливі наслідки її скасування чи трансформації. Наталія Вишневецька, громадська активістка, підкреслює, що 8 березня — це не свято, а радше "відзнака", постійне нагадування про боротьбу жінок за свої права. Вона застерігає, що без такого нагадування, права жінок можуть швидко "відкотитися назад".

Вишневецька наводить численні приклади дискримінації, яка досі присутня в українському законодавстві та суспільстві. Зокрема, у трудовому кодексі існує норма, що забороняє відправляти жінок з дітьми до трьох років у відрядження, що обмежує їхні кар'єрні можливості. Інший приклад — постанова 2022 року про заборону виїзду за кордон, яка поширилася і на жінок-депутаток, що не отримують зарплати та займаються волонтерством, змушуючи їх обирати між мандатом та безпекою дітей або доставкою гуманітарної допомоги. Лише після призначення жінки на посаду прем'єр-міністерки цю норму було виправлено.

Активістка також звертає увагу на зростання кількості випадків сексуального насильства щодо неповнолітніх в Івано-Франківську, що підтверджує крихкість прав та необхідність їх постійного захисту. Вона критикує перетворення 8 березня на "день квітів", вважаючи це пострадянським викривленням, що знецінює боротьбу. Ідею "Дня української жінки" Вишневецька також не підтримує, вважаючи формулювання "українська жінка" есенціалізацією, яка нівелює індивідуальність.

Як альтернативу, пов’язану з українським жіночим рухом, активістка пропонує 8 грудня — день заснування першої жіночої організації в Станіславові у 1884 році Наталею Кобринською.

Історик Володимир Половський також погоджується, що 8 березня — це день боротьби за права, а не свято. Він зазначає, що саме радянська традиція знецінила цю дату, перетворивши її на "парад бухих мужиків з тюльпаном у целофані". За його словами, СРСР, хоча ініціював затвердження міжнародного дня на Генасамблеї ООН, всередині країни демонстрував прірву між писаним правом та реальною рівністю чоловіків та жінок.

Половський підтримує необхідність декомунізації календарних дат, але не бачить сенсу відмовлятися від самої дати 8 березня. Він солідарний з тими жінками, які цього дня говорять про вдячність попередницям, що вибороли право на освіту, кар'єру, самостійне розпорядження власним тілом та носіння штанів. Історик наголошує на крихкості цих прав, посилаючись на приклад Афганістану, де відкат у правах жінок відбувся надзвичайно швидко. Без постійного захисту вони "сипляться".

Таким чином, парламентська ініціатива щодо 8 березня розгортає ширшу дискусію про історичну пам'ять, культурну ідентичність та актуальний стан прав жінок в Україні, підкреслюючи, що це питання має глибокі соціальні та культурні корені.

Матеріал підготовано командою "BUKVA NEWS"